Тим, хто не поїхав, буває так само важко, як вимушеним залишити свій дім. У ситуації, коли немає з ким розділити радості, а навколишній контекст залишається все таким же гнітючим і напруженим - складно не відчувати самотність.
Як можна допомогти собі?
- Найдіть однодумців у своєму оточенні
Багато хто поїхав, але ви не залишилися на самоті — поруч із вами ті, хто відчуває те саме. Важливо ділитися своїми переживаннями з друзями, що залишилися, або знайти безпечні чати і спільноти в соцмережах. Ви також можете звернутися до психолога і приєднатися до груп підтримки.
- Підтримуйте спілкування з тими, за ким сумуєте
Продовжуйте писати і дзвонити близьким, які поїхали — не варто боятися бути нав'язливим. Ви можете зайнятися спільним заняттям по відеозв'язку: прогулятися, подивитися кіно, сходити в кафе або приготувати вечерю. Спробуйте знайти спільне хобі - почніть читати одну й ту саму книгу або запишіться на один онлайн-курс. Так, це не замінить фізичної присутності людини - але допоможе вам бути ближчими і не втратити зв'язок.
- Відстежуйте свої думки про те, що сталося
Після того, як ви проводжали коханих людей, у вас можуть виникнути важкі думки — хаотичні, ірраціональні й такі, що давлять: "А що, як ми більше не побачимося?", "Невже мене покинули на самоті?", "Тепер я назавжди сам на сам із пеклом навколо?".
Спробуйте розділити об'єктивну реальність та емоції. Чи допомагають вам ці думки? Як ви починаєте себе почувати? Було б вам легше, якби ви думали інакше? Дайте відповідь собі на ці запитання. Важливо переформулювати свої думки - опишіть своє нове ставлення до ситуації і промовляйте його про себе або вголос. Буде корисно, якщо ви запишете це на папері й покладете на видне місце.
Авторка:
Іона Гусаченко, клінічний психолог, CBT-терапевт, авторка каналу «Между стульев»