Батьки намагаються захистити своїх дітей від потрясінь, але під час війни змін у житті так багато, а напруження навколо таке велике, що ситуація може спричиняти в дітей стрес. Якщо у вас є діти дошкільного або молодшого шкільного віку, ці рекомендації допоможуть вам підтримати їх.
Симптоми можуть накопичуватися поступово і непомітно, тому важливо помічати невеликі зміни в поведінці дитини:
- Діти, особливо маленькі, можуть погано розуміти свої почуття, тому вони не завжди здатні висловити словами, що відчувають стрес. Звертайте увагу на дратівливість, поганий настрій, відмову від того, що раніше тішило, скарги на школу більше, ніж зазвичай, частий плач, неочікувані реакції страху, чіпляння за батьків чи вчителя, надто багато або мало сну, зміну апетиту.
- Стрес може виражатися і фізично — наприклад, через біль у животі або головні болі. Зверніть увагу, якщо дитина може почала надто часто скаржитися на нездужання — але пам'ятайте, що вони можуть посилюватися і на тлі відповідальності (наприклад, перед важливими контрольними роботами в школі).
Будьте уважними і допоможіть перекладати ці симптоми з дитячої мови на дорослу. Маленька дитина не розуміє слово "стрес", не може сказати, що вона збентежена, роздратована. Але зате вона може сказати "тату, мені нудно" або "мамо, я найдурніший у класі". За цими словами стоять почуття і переживання.
Не потрібно наводити контраргументи: "Ти не дурний, у тебе багато хороших оцінок, ти чудово займаєшся шахами". Дитина таким чином висловлює свої переживання — відповідайте на емоції дитини. Проговоріть, що їй може бути сумно, що якщо їй не подобається, як інші люди поводяться - іноді це може бути тому, що в неї поганий настрій.
Як допомогти дитині?
- Помічайте і нормалізуйте негативні емоції дитини.
Наприклад, втома, заклопотаність, дратівливість. У складних обставинах усі відчувають велике навантаження, і ресурси можуть закінчуватися — допоможіть дитині зрозуміти це. Поясніть, що якщо з нею відбувається щось не як зазвичай, вона не винна — це у світі відбувається щось, через що вона почувається інакше. І їй потрібна допомога і час, щоб пережити це і набратися сил. Якщо ви можете говорити відкрито про те, як те, що відбувається, відбивається на вас особисто — це дуже допоможе вашій дитині приймати і свої емоції.
- Допоможіть дитині розпізнати джерела стресу.
Наприклад, зараз вона незадоволена тим, як написала контрольну — але взагалі-то вона ще й перейшла до нової школи, а ще в неї був підсумковий концерт із музики, а ще ви могли переїхати. І тому в неї не вистачає сил, щоб написати контрольну.
Це не означає, що ми спонукаємо дитину нічого не робити, але ми, через наше співчуття, допомагаємо їй ставитися до себе м'якше, зароджуємо самоспівчуття.
- Поясніть, як шукати вирішення проблем
"Якщо ти погано написав контрольну, бо не виспався і запізнився — ми можемо краще спланувати час наступного разу, вийти трохи раніше". Дітям важливо набувати такого досвіду — спочатку помітити причину стресу, назвати її, а потім знайти рішення. І дорослий може в цьому допомогти.
- Вчіть дитину відновлювати сили.
Нехай вона відповідає собі на запитання: "Що б я хотів зробити і що мені допоможе краще почуватися? Покататися на велосипеді чи покласти ноги на стіну, подивитися у вікно чи, навпаки, його завісити, сісти в крісло глибше чи порухатися?". Важливо, щоб дитина знала, як підтримати себе і наповнитися силами.
- Зверніться по допомогу
Ніхто не повинен боротися зі стресом самотужки. Якщо ви занепокоєні тим, як ваша дитина переживає важкі часи, ви як батьки маєте право звернутися по допомогу — наприклад, до психолога, який підкаже, як ще можна допомогти дитині. Спробуйте звернутися в бот, щоб знайти фахівця.
Автор:
Олександр Покришкін, дитячий психолог